Брусницька громада
Чернівецька область, Вижницький район

Обережно Чума дрібних жуйних

Дата: 02.08.2024 14:09
Кількість переглядів: 111

Фото без опису

Чума дрібних жуйних

Чума дрібних жуйних (лат. Peste des petits raminants) – контагіозна
вірусна хвороба овець і кіз з гострим та підгострим перебігом, яка
характеризується гарячкою, виразковими ураженнями слизової оболонки
ротової порожнини, геморагічним гастроентеритом, ураженням лімфатичної
системи і розвитком пневмонії.
Значних економічних збитків завдає чума дрібних жуйних тварин
вівчарству і, здебільшого, козівництву, адже захворюваність у первинних
вогнищах може досягати 100% за високого рівня летальності (100%). За
природних умов на чуму дрібних жуйних хворіють лише домашні й дикі вівці і
кози, причому кози більш сприйнятливі. Сприйнятливість - зумовлена віком і
породою тварин.
Характеристика збудника. Чуму дрібних жуйних спричинює РНК-
вмісний вірус родини Paramyxoviridae роду Morbillivirus, який має генетичну
подібність і антигенну спорідненість із представниками цього роду.
Джерелом вірусу чуми дрібних жуйних є хворі тварини і вірусоносії. Збудник
активно виділяється з організму уражених тварин ще в інкубаційному періоді.
Вірус із організму хворої тварини виділяється з усіма екскретами й секретами і
передається аерогенним, контактним та аліментарним шляхами, провідним із
яких є аерогенний. Перехворілі на чуму дрібних жуйних тварини на довгі роки
залишаються носіями збудника. Збудник чуми дрібних жуйних нестійкий у
зовнішньому середовищі й до впливу низьких концентрацій загальновживаних
дезінфекційних речовин.
Патогенез. Після зараження вірус проникає в кров, розноситься по
всьому організму і розмножується переважно в лімфовузлах, кістковому мозку
та інших тканинах. Розвивається крупозно-дифтеритне запалення, утворюються
ерозії та виразки.
Клінічні ознаки й перебіг. Форма перебігу і наслідки захворювання
зумовлені породною сприйнятливістю тварин до захворювання, віком, умовами
утримання, наявністю прихованих інфекційних захворювань.
Інкубаційний період триває від 2 до 15 діб і в середньому становить 4–6
діб, із наступним розвитком 3–4-денної гарячки, за якої температура тіла
тварини підвищується до 41 о С. Потім з’являються ерозії на слизових оболонках.
Загибель відбувається здебільшого після бронхолегеневих ускладнень. За
розвитком клінічних ознак виділяють п’ять форм: надгостру, гостру, підгостру,
хронічну й атипову.
Діагностика. Діагноз ставлять на підставі епізоотологічних і клінічних
даних, патолoго-анатомічних змін і результатів лабораторних досліджень.
Лабораторна діагностика грунтується на виділенні та ідентифікації збудника,
Імунітет. Тварини після перехворювання на чуму дрібних жуйних
набувають тривалої стійкості до повторного зараження, про що свідчить
наявність у крові комплементозв’язувальних, преципітувальних і
вірусонейтралізуючих антитіл. У неблагополучних зонах з метою специфічної
профілактики чуми дрібних жуйних застосовують як гомологічні, так і

гетерологічні вакцини у формі атенуйованих, інактивованих та рекомбінантних
препаратів.
Заходи боротьби. На сьогодні за рекомендаціями МЕБ у разі
виникнення чуми дрібних жуйних у нових вогнищах рекомендується
проведення стемпінг-аут (поголівний забій усього сприйнятливого поголів’я у
вогнищі), а на стаціонарно неблагополучних територіях допускається
проведення систематичної вакцинації.



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь